Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Зака́тний, -а, -е. Звѣрскій, свирѣпый.
Косарь, -ря́, м.
1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний.
2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio.
3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья.
4) Созвѣздіе Оріонъ.
5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку!
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається.
