Вершина, -ни, ж.
1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі.
2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки.
3) = вершок 2.
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй.
Проваласатися, -са́юся, -єшся, гл. Прошляться, протаскаться. Копійчини не приніс, а літ чотирнадцять проваласався.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
