Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повно

Повно нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. Вже несила: випив повно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 68). Ум. повненько, повнесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНО"
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Гуджа́, гуджга́!, меж. = Гиджга. Ном. № 4357. А тю його! гуджга! Котл. Ен. IV. 44.
Жабокря́ківка, -ки, ж. Болото, наполненное жабами. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть. Ворон. г.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Перемолотити Cм. перемолочувати.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.