Дале́зно нар. Очень далеко.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Ум. міхурець.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Поженуть вас на війну. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Се ще тютя з полив'яним, носом.
Прохолоджатися, -джаюся, -єшся и прохолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прохолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться. Як душно, вийде прохолодиться.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. 2) Нищая. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. б) Также овчина съ такихъ овецъ.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать.
