Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повлітати

Повлітати, -та́ємо, -єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію. Грин. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЛІТАТИ"
Безосновний, -а, -е. Необоснованный. Галиц.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. Ном. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати. Драг. 55.
Ли́ктор, -ра, м. Ликторъ. Жерці і ликторі стоять круг капитолія. Шевч. 607.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу. Херс.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім. Шейк.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.