Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой.
Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Не діждуть вони сього, невірні душі!
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Критик, -ка, м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?..
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Проба, -би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали.
Родинин, -на, -не. Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый.
Сухопарний, -а, -е. О деревѣ: пареный огнемъ.
