Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворітка

Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРІТКА"
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Гармидер, -ру, м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
За́вжди нар. = завжде. Чи що зроблю, куди піду, завжди серце в тузі. Чуб. V. 277.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Ткачувати, -чую, -єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.