Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. А срібная хвиля.... дзюркотить.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Кочуватися, -чуюся, -єшся, гл. Приходить къ кому-нибудь. Так і завтра почуюся хиба до тебе?
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить.
2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку.
3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив.
Прудконогий, -а, -е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі.
Птукавка, -ки, ж. = птукач.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть.
2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Роспороли їй живота.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась.
