Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повозка

Повозка, -ки, ж. Телѣга. Рудч. Ск. II. 155. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле. Чуб. V. 911.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЗКА"
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ. Желех.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Чиркот, -та, м. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.