Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволоситися

Поволоситися, -шуся, -сишся, гл.з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном. Вх. Зн. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОСИТИСЯ"
Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ. Галиц. Вх. Зн. 60.
Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. І. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛОСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.