Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повмовляти

Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВМОВЛЯТИ"
Відслонити, -ся. Cм. відслоняти, -ся.
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Мет. 238. Сядай, мамцю, коло мене! Грин. III. 680.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Неможливість, -вости, ж. Невозможность. Желех.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Порюмсати, -саю, -єш, гл. = порюмати.
Присусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. присусідитися, -джуся, -дишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Присусідивсь до мене один пройдисвіт. Г. Барв. 317. До однії такої купки присусідився і наш Круглий. Ком. II. 56.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.