Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Го́я-дю́ндя, -ді, ж. Хороводная игра, то же, что и гаївка.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати.
Кусень, -сня, м.
1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки.
2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Притюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку.
