Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повпускати

Повпускати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали. Рудч. Ск. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВПУСКАТИ"
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без восей. Чуб. І. 317.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск. г.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння. Федьк.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. Лв. 96. 2) = мокрина. Вх. Уг. 252.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Понаволікати, -ка́ю, -єш, гл. Натащить (во множествѣ). На що то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? Харьк. у.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Уславити, -ся. Cм. уславляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.