Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огоня

Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЯ"
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і. Шух. І. 33.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. терезки, терезо́чки.
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.