Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Горно́чок, -чка, м. Горшочекъ.
Жвяхті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. Під голоту злюки підлестяться.
Полотно, -на, с.
1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового.
2) = пілка 3.
3) Клинокъ косы. Ум. полоте́нко, полотенце, полотенечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Полотенка на станок. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
Хлепотіти, -почу, -тиш, гл. Плескать, вплескиваться. Хлепоти.... зоветься місце, де ріка где вузшим коритом, а хвилі єї підскакують і хлепотять.
Чайний, -а, -е. Чайный.
