Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похворостити

Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВОРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВОРОСТИТИ"
Безрода, -ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Будівництво, -ва, с. Строительство, архитектура.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Костел, -лу, м. Костелъ.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Шух. I. 170. Прикладний степ. Прикладна земля. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВОРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.