Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурчати

Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРЧАТИ"
Багнище, -ща, с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. ІІ. 20.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Закуштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. І. 233.
Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. Чуб. І. 4. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Желех. Нажилась в комірнім. Св. Л. 245. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ. Желех.
Конопельний, -а, -е. Пеньковый. Конопельна нитка. Ком. II.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Семишник, -ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. Левч. 148. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. К. Опов. 119. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый. К. ЦН. 215. КС. 1882. VII. 153.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.