Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Отто одзволив (од чортів) він сина. Ти одзволив нас од смерти.
Го́пати, -паю, -єш, гл. Топать, прыгая или танцуя.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились.
Поскучати, -ча́ю, -єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Ум. похмілленько. Похміллячко.
Роздол, -лу, м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев.
Танана! I меж., выраж. удивленіе.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
