Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потьмарити

Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЬМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЬМАРИТИ"
Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів. Новомоск. у.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе. Шух. І. 29.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Щипанка, -ки, ж. Особый родъ мережок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЬМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.