Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвиськати

Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИСЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИСЬКАТИ"
Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. ІІІ. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла. Мнж. 121.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Обпиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обпитися, обіп'юся, -єшся, гл. Опинаться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі. Мнж. 142.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВИСЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.