Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потьопати

Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЬОПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЬОПАТИ"
Бабратися, -раюся, -єшся, гл. Копаться въ нечистотѣ, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? Cм. баблятися.
Гойданка, -ки, ж. 1) Качаніе. 2) = гойдалка. МУЕ. ІІІ. 169. 3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Конст. у. Окорокъ. Харьк. г. Свинячі окости. Мир. ХРВ. 68.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна. Вх. Зн. 50.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Трепло, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЬОПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.