Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потужити

Потужити, -жу, -жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУЖИТИ"
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. війок. Мнж. 177.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.
Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. Борз. у. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька. Грин. III. 498.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. в.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Привластити Cм. привлащати.
Ростопирювати, -рюю, -єш, сов. в. ростопи́рвти, -рю, -риш, гл. Растопыривать, растопырить. Ном. № 9265.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.