Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Ли́марь, -ря, м. Шорникъ. Оддала дочку та за крамаря, а сама пішла та за лимаря.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Румса, -си, об. = рюмса.
Топуз, -за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє.
