Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен.
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. .
