Вилічувати, -чую, -єш, сов. в. вилічити, -чу, -чиш, гл.
1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Шукаю лікарства і не можу вилічити.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Парча золототканая.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка.
Неґречно нар. Неучтиво, невѣжливо.
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра.
Штокати, -каю, -єш, гл. Говорить: што́, вообще стараться выражаться по русски. Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.
