Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похварбувати

Похварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Окрасить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАРБУВАТИ"
Гійє! меж. = гей 1. Мнж. 178.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Потіпаха, -хи, ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Макс. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася. Чуб. V. 421.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Шамати, -маю, -єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.