Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять.
Гамулець, -льця, м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам.
Ітися, іде́ться, гл. безл.
1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. на добро йдеться. Идетъ къ добру.
2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Йшлося вже до осени.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало.
Обвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣвать, обвѣять. Теплий вітрець.... обвівав її свіже рум'яне лице.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Пообробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обработать, отдѣлать (во множествѣ).
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть.