Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурначка

Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРНАЧКА"
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Їжик, -ка, м. = їжак. Чуб. II. 367.
Католиків, -кова, -кове = католиків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б)собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ. Ном. Од. вид. III.
Присилля, -ля, с. Пристанище? Пчелиная мати ройочка веде. Ой веде, веде да й попитує: «Ой де б нам, дієтка, хороше присилля найти? Грин. III. 8.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231). Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають. К. (Хата, 3).
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.