Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потюпати

Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. К. (ЗОЮР. II. 202). Вовк тоді потюпав у ліс. Драг. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.
Мно́гий, -а, -е. Многій. Даруй, Боже, многі літа цьому господару. Чуб. III. 69.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.