Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потюпати

Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. К. (ЗОЮР. II. 202). Вовк тоді потюпав у ліс. Драг. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Попартолити, -лю, -лиш, гл. = попартачити.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Уцюкнути, -ну, -неш, гл. 1) Отрубить. 2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока. О. 1861. XI. Кух. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.