Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потюпати

Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. К. (ЗОЮР. II. 202). Вовк тоді потюпав у ліс. Драг. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Осмолювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмолити, -ся, -лю́, -ся, -лиш, -ся, гл. = обсмолювати, -ся, обсмолити, -ся.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Примилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Поддабриваться, поддобриться къ кому, выражать, выразить кому любовь, подольститься.
Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.  
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.