Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Оглянув мерлу. І. 91).
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула.
Пожахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Часом Галя пожахнеться.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Тічня, -ні, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки.
Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися.
1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин.
2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться.
