Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабі́ти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ум. кірка.
Ли́марщина, -ни, ж. Сыромятная кожа.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
