Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилки

Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКИ"
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Ном. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли. О. 1862. IV. 34.
Кульша, -ші, ж. 1) Бедро. 2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі. Волч. у.
Медови́к, -ка, м. = медівник.
Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Назу́ти Cм. назувати.
Підшити Cм. підшивати.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Ном. № 5317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.