Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плосінь

Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОСІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОСІНЬ"
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Злобливий, -а, -е. Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злобливий. Чуб. III. 21.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати. Хорольск. у. Слов. Д. Эварн.
Печарка, -ки, ж. = печериця. Угор.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Смішний, -а, -е. Смѣшной.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131.
Трибунал, -лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. К. ХП. 4 5. Ми судимось громадським трибуналом. К. НС. 24.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛОСІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.