Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгавий

Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424., Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВИЙ"
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Гри́да, -ди, ж. = Гряда 4. Вх. Зн. 12.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Заклада́нка, -ки, ж. Названіе сорта пла́хти. Черниг. у.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Прикарабок, -бка, м. = прикалабок. Верхнеднѣпр. у.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Твердісько нар. = твердісінько. Шейк.
Триждень, -дня, м. Три дня, трое сутокъ. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.