Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндри

Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Нарі́жний, -а, -е. Угольный, краеугольный. Копай наріжню яму на слуп наріжний. Кіев. г. Хто положив наріжний камінь. К. Іов. 84.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Пообпаскуджувати, -джую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Попрощати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ.  
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers. ЗЮЗО. I. 122.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Тюряжниця, -ці, ж. Арестантка, острожница. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮНДРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.