Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндри

Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Ветуля, -лі, ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Засті́лок, -лку, м. Постель. Вх. Лем. 417.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Ліску́ля, -лі, ж. = ліскогриз. Вх. Пч. II. 6. Ум. ліскулька.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Небірка, -ки, ж. = небога. Вх. Зн. 41.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Спичак, -ка, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. І. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮНДРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.