Їднаково нар. = однаково.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Ляши́ха, -хи, ж. = ляшка 1. Козак ляха доганяє, списом пробиває, а ляшиха козаченька сильно проклинає.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? Не корова не наська, а чорноморська. Наських пирогів ляхи не печуть.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Приволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. приволокти, -лочу, -че́ш, гл. Притаскивать, притащить, зацѣпивъ веревкой и т. п. Приволік копицю сіна. Приволокли його.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
Тайність, -ности, ж. = таємність.
1) Сказав велику тайність жінці.
2) Скрытность. Яка в нього тайність.
