Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндри

Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Заку́тий, -а, -е. Закованный. Закуті в пута неофіти. Шевч. 612.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Синька, -ки, ж. Синька. Синьки купила. Чуб. V. 1171.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮНДРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.