Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюга

Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГА"
Ведмедяка, -ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Виколоти Cм. виколювати.
Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве! Вх. Уг. 232.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Обточити Cм. обточувати.
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Схилисто нар. Наклонно. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.