Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Уже коники запряжені і возики завернуті. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. 6) Оскоплять, оскопить (животное). 7) — го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). 8) заверну́ти ніс. Заважничать.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы.
Пазолки Cм. пазілки.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15.
Погонь, -ні, ж. = погоня. Погонь за мною. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти.
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати.
