Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки.
Нази́мковатиця, -ці, ж. = назімковатиця.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка.
Поїдинок, -нку, м. = поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
Харапутний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний.
Чернобіль, -лю, м. Раст. Gentiana carpatica.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був.
