Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя).
Брязкання, -ня, с. Бряцаніе.
Важити, -жу, -жиш, гл. 1) Вѣсить; имѣть вѣсъ. Він таки має вагу, важить. 2) Взвѣшивать. Поламались терези, сіль важучи на вози. 3) Имѣть значеніе, вѣсъ, значить. Знайду собі иншого.... ти мені не важиш нічого. Що він на своєму господарстві важить? що він за чоловік? 4) Иметь виды, мѣтить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю, — на третього важу. На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, — там я вражу. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має. Він уже давно важив на нас. на новий рік мав хату запалити, а це от обікрав таки. 5) — чим. Рисковать. Не раз, не два через плоти лазив, не раз, не два здоров'ям важив. 6) — легко. Придавать мало значенія, не придавать особаго значенія. Не годилось так легко важити тієї сили.
Голдувати, -дую, -єш, гл. Давать дань, быть въ ленной зависимости. Ей, Василю Молдавський, господарю наш волоський! Чи будеш за нас одностайне стояти? Будем тобі голдовати; коли ж ти не будеш за нас одностайне стояти, — будем иншому пану кров'ю вже голдувати. Царі Владиці всіх владик голдують.
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір.
Здо́вга нар. Длинно. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Розгуторити, -рю, -риш, гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був.
Уництво, -ва, с. Уніатская вѣра. Нехай із мене те уництво здійме.
