Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плиття

Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТТЯ"
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача. Нои. № 1816.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя. Мет. 176.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. Шух. І. 21. б) Pyrethrum partenium. Шух. І. 22.
Слишка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.