Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плиття

Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТТЯ"
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Робитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Дѣлаться. Каліка не родиться, а робиться. Ном. Зірки робляться із праведних душок. Чуб. І. 15. 2) Дѣлаться, происходить, бывать. Не так воно робиться, як нам хочеться. Ном. № 5371. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603.  
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь. Вх. Пч. II. 19.
Трояко нар. = трояково.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.