Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє.
Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Мину́тний, -а, -е. Минутный.
Мо́рква, -ви, ж. 1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ). 2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. Ум. мо́рківка.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так.
Переляк, -ку, м. Испугъ, перепугъ. Кричали з переляку. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка.
