Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Прирожденна відьма не така злюща, як учена.
2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Усюди нар. Всюду, вездѣ. Гроші всю ди хороші. Употребляется иногда какъ существительное: всевозможныя мѣста. Метнеться по всіх усюдах. З усіх усюд народу йде. Як стане нас один тальян по усюдах водити.
