Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1.
Зави́ти II. Cм. Завивати II.
Крамнина, -ни, ж. = крамина. Де ж тобі, мила, крамнини шукати? Будеш, миленька, в плосконній лежати. Навчала її рідная мати... в дорогу крамнину сповиваючи. У тих москалів усяка крамнина є.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. На опадці гарне жито роде.
Осотий, -тия, м. Раст.: a) Cardnus nutans. б) Cnicus.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл.
1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував.
2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мороз вікна позамуровував. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький.
