Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плишка

Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИШКА"
Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.
Жовти́ло, -ла, с. 1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.
Миготі́ти Cм. миготати.
Невчас нар. Не во-время.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.