Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плітуха

Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛІТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛІТУХА"
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю. О. 1862. VI.57.
Нахвальшувати, -шую, -єш, гл. Сфальшивить.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Провітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. провітритися, -рюся, -ришся, гл. Провѣтриваться, провѣтриться. Шевч. 169. Ви трошки провітритесь і поздоровшаєте. Левиц. Пов. 271.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Спуст, -ту, м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛІТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.