Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгавець

Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець! К. ЧР. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВЕЦЬ"
Борщевий, -а, -е. Относящійся къ борщу.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Обмочити Cм. обмочувати.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники. Харьк.
Почеркати, -ка́ю, -єш, гл. Исчертить линіями. Почеркав ножем, щоб зробити його шаршавим. Ком. II. 82.
Привілля, -ля, с. 1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у. 2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. Н. Вол. у. 3) бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. Н. Вол. у.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Хвоїщ, -ща, м. Раст. a) Equisetum limorum L. ЗЮЗО. І. 191. б) Equisetum hyemale L. ЗЮЗО. I. 121.
Цукровий, -а, -е. 1) Сахарный. 2) Подслащенный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.