Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгаш

Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАШ"
Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Поріг, -ро́гу, м. 1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. Мет. 89. у порогах стояти. Стоять у порога. КС. 1883. II. 383. Мнж. 66. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо. Грин. II. 302. 2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори. Шевч. 4. 3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Волч. у. Ум. поріженько. Грин. III. 525. поріжок, поріжечок.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Сіяльник, -ка, м. = сівач. Лохв. у.
Циганити, -ню, -ниш, гл. 1) Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — Cм. циганщина. МУЕ. І. 155. (Полт.). Грин. ІІІ. 455.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.