Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгаш

Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАШ"
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Герґев, -ва, м. = кулешінник. Вх. Зн. 10.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Діж, -жа, м. Кадка, имѣющая нечетное число клепокъ. (Кадка съ четнымъ числомъ ихъ называется діжою). Славяносерб. у. Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують. Славяносерб. у.
Запла́тно нар. За деньги, платно. Зміев. у.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Заставщи́на, -ни, ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство. Гол. І. 216.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Мет. 266. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Левиц. Пов. 22. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє. Мет. 380.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.