Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Архистрати́г, -га, м. Архистратигъ. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архистратига Михаїла.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Сидить собі баба на запічку. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина?
Мимохі́дний, -а, -е. = мимохідень.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Кому скується, а кому змелеться.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці.
