Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучання

Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Гол. І. 327. Ум. розлучаннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧАННЯ"
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Викорчовувати, -вую, -єш, сов. в. викорчувати, -чую, -єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. І. 145.
Куява, -ви, ж. 1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех. 2) Малоизвѣстная страна. Желех. 8) Крутой холмъ. Желех.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Тайстронька, тайстрочка, отъ тайстра
Ушпигнути, -ну, -неш, гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне. Котл. Ен. VI. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.