Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пльондр

Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЬОНДР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЬОНДР"
Бадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться. Шевч.
Визирати, -раю, -єш, сов. в. визирнути, -ну, -неш, гл. = виглядати, виглянути. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. № 8508. Вибірай, визирай, молода дівчино. Мет. 14. Коником граєш, царя визираєш. АД. І. 25.
Вічі Cм. воко.
Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.
Наплисти́, -ливу́, -ве́ш, гл. = напливти.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Стрінути, -ся. Cм. стріти, -ся.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЬОНДР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.