Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвій

Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЙ"
Гав II, нар. = гев. Вх. Лем. 402.
Квартуга, -ги, ж. Ув. отъ кварта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Креміння, -ня, с. соб. отъ кре́мінь. Я маю вельми дорогий крам: шпильки і голки, креміння і люльки. Макс. (1849). 70.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая. КС. 1598. VII. 45.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.