Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Леш сз. Но, только. Втонув, втонув козаченько, леш хусточка плавле.
Околичній и околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Скапаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пропадать, исчезать. Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся.
