Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Ум. вергунець, вергунчик.
Волосний III, -ного, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний.
За́здро нар. Завидно. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути.
1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука.
2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено!
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!..
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ.
2) Преданіе. Забула історичні перекази. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію).
Рум 1, -му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. Років коло тридцятка назад.
